- юстування
- —————————————————————————————юстува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
юстування — я, с., спец. Настроювання та регулювання стану та/чи взаємного розташування вузлів і блоків пристрою, лінз в оптичних системах. •• Юстува/ння за/собу вимі/рювань сукупність операцій з метою доведення похибок засобу вимірювань до значень,… … Український тлумачний словник
юстувальний — а, е. Стос. до юстування, признач. для цього … Український тлумачний словник
юстувальник — а, ч. Фахівець із юстування … Український тлумачний словник
юстувати — у/ю, у/єш, недок. Здійснювати юстування … Український тлумачний словник